≤стор≥¤ ”крањни

"злитт¤ нац≥й"

ѕроблема м≥грац≥њ в —–—– була пр¤мим насл≥дком вт≥ленн¤ в житт¤ злочинноњ теор≥њ та практики стал≥нськоњ "автоном≥зац≥њ"", лен≥нсько - сусловсько - брЇжнЇвського "злитт¤ нац≥й", "перем≥шуванн¤" народ≥в.”се це не що ≥нше, ¤к ≥деолог≥¤ й пол≥тика великодержавницького нац≥онал-б≥льшовизму - пр¤мого нащадка хворобливоњ шов≥н≥стично - великоруськоњ, зрозум≥ло, хибноњ "≥дењ" - "едина¤ и неделима¤ –осси¤". ≤мперську державну пол≥тику —–—– п≥дтримував Ќаркомзем ”крањни, ¤кий наприк≥нц≥ 20-х рок≥в переселив на ¬олгу майже 20 тис¤ч украњнц≥в, 35 тис¤ч - на ƒалекий —х≥д. ѕланувалос¤ перевезти з ”крањни 66 тис¤ч ос≥б у азахстан, 30 тис¤ч - до —иб≥ру, а всього мали переселити з ”крањни 900 тис¤ч чолов≥к. як правило, на украњнськ≥ земл≥ пересел¤ли рос≥¤н, багато з ¤ких охоче йшли на обм≥н "ќтечества". "ƒеревни и земли –оссии пустуют, тогда как русских людей занесло то в азахстан, то в иргизию, а то в ѕрибалтику. Ќе они ли, эти русские, больше всех труб¤т о родине, о преданности земле. ј сами побросали родные места и скитаютьс¤ по союзным республикам, - гранично в≥дверто писав ћ.—ердюков з оврова ¬ладимирськоњ област≥. - ћне кажетьс¤ нужно подать клич, чтобы русские вернулись в свои родные места возрождать заброшенную –одину".
ќднак в рос≥йське Ќечорнозем¤ та в ≥нш≥ "заброшенные родные места" рос≥¤ни не поверталис¤. ѕ≥дн≥мати рос≥йське с≥льське господарство спонукали представник≥в ≥нших нац≥й. ћосковська пол≥тика передус≥м була спр¤мована на ем≥грац≥ю украњнц≥в за меж≥ ”крањни, переважно до ––—‘–, де вони "розчин¤лис¤ в рос≥йському мор≥", асим≥лювалис¤. ≥льк≥сть рос≥йських м≥грант≥в в ”крањн≥ зростала. …де до того, що украњнц≥ у власному дом≥, ¤к уже тепер латв≥йц≥, мордва та ≥нш≥ народи, перестануть бути нав≥ть ном≥нальним господарем, залишатьс¤ нац≥ональною менш≥стю п≥д владою м≥грант≥в та союзних в≥домств.